Проснулся в ночь.
От боли голова
С ума сводила,
Как перед несчастьем,
Как будто бы огромная игла
Вонзаязь в мозг,
Рвала меня на части.
Я перед этим ангелов во сне
Увидел, что с притворною улыбкой
Меня манили знаками к себе,
И приглашали в комнату для пыток,
Где всем больным зубную лечат боль,
И я вошел, под магией их жестов,
Кивнули, приглашая, - Сесть изволь
В их стоматологическое кресло.
Открой пошире рот.
И вмиг вошла
В меня игла, пронзив всего до пяток.
С рождения до сужденного дня
Я такой боли не встречал, ребята.
Эта игла прошла меня насквозь
И разделяла, словно бы судила,
Она была болюча, словно гвоздь
И словно меч надвое разрубила.
Я вмиг проснулся. Громко закричал,
Но боль не уходила, она была!
Из сна, как от начала всех начал
Она пришла, и стала страшной силой.
Она была не сном, не маячней,
И не пустой фантазией подростка,
Не мыслью, не идеей, не игрой,
А явью, испытаньем не по росту.
Проснувшись, громко начал я кричать,
Себя не узнавая в этом крике,
Я б всё отдал, чтоб только замолчать,
Вся жизнь моя вместилась в этом миге.
Вскочив с кровати, просто умирал,
Мой крик преобразился на молитву
- "За что?" - кого-то явно вопрошал,
За что Ты мне послал такую пытку?
И обратившись в крике том к Тому,
Кого не знал и никогда не верил,
Я вдруг прозрел, как сняли пелену,
И отворили запертые двери.
И боль ушла мгновенно, словно сон,
Я распрямился, никого не видя,
Но сердцем быв при этом убежден,
Что Кто-то есть здесь, но в незримом виде.
Я точно знал, не зная почему,
Не обладая никаким познаньем,
Что здесь был Тот, и верил я Ему,
Кто сотворил всё это Мирозданье.
Он был со мной ещё пару минут,
И я уснул, болезнью изможденный,
Но знаю с той ночи, со мною тут
Есть Тот, с Кем был я заново рожденный.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.